Євгенія Сорока

Повернутись

 

Переможниця другого (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів  Малої академії наук України, одинадцятикласниця ліцею «Наукова зміна» Євгенія Сорока, планує надалі фахово займатися розробками у сфері біохімії (біофізики тощо) та, можливо, віднайти ліки від однієї з невиліковних хвороб.

Євгенія – член секції екології відділення екології та аграрних наук Київської МАН. Навчаючись ще у десятому класі, вона вперше дізналась від свого наставника – керівника секції, провідного наукового співробітника Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, кандидата біологічних наук Володимира Івановича Назаренка, ‒ якими повинні бути науково-дослідницькі роботи для участі у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. «Це було восени 2010 року. Тоді я зробила свій вибір: надалі буду працювати саме з Володимиром Івановичем, адже він – фахівець високого рівня», − згадує Євгенія.

До знайомства з науковим керівником своєї роботи Володимиром Назаренком Євгенія Сорока відвідувала гурток, поглиблювала свої знання, брала активну участь у районних і міських олімпіадах з біології. Тому їй запропонували підготувати власне наукове дослідження для участі у конкурсі-захисті. Врешті-решт, після наполегливої і напруженої праці, вона посіла перше місце у другому (міському) етапі конкурсу взимку 2011 року.

Євгенія мріє серйозно займатися дослідженнями і зробити вагомий внесок у вітчизняну науку. Вона так розповідає про своє захоплення: «Біологія є для мене дуже цікавою наукою. Я вважаю, що вона матиме дуже велике значення в майбутньому – адже це дуже динамічна, перспективна, необхідна, з практичної точки зору, наука. Сьогодні активно розвиваються її напрями – генетика, молекулярна біологія і біохімія. Можливо, саме завдяки генетиці або селекції в майбутньому ми зможемо побороти голод у країнах Африки і Азії. Розробки у сфері біології та біохімії також дадуть змогу винайти нові лікарські препарати для боротьби з різними хворобами, наприклад, зі СНІДом».

Володимир Назаренко на етапі підготовки до написання роботи запросив Євгенію відвідати Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України та познайомив її із співробітниками. При цьому розповів, над якими темами працює Інститут, на чому спеціалізуються його структурні підрозділи.

«Особливо мене зацікавила тема срібних кластерів. Тож науково-дослідницьку роботу я готувала на тему «Кластери срібла в сенсорних технологіях і біотехнологіях». Раніше я нічого про це не чула. Кластери срібла – це невеликі системи із атомів срібла розміром у півнанометра. Вони мають корисні властивості, які можна використовувати в сенсориці. Мова йде про молекули, оброблені розчином, що містить ці частинки. Якщо їх піддати дії світла із визначеною довжиною хвилі, вони випромінюватимуть світло певного спектра. Це надасть змогу діагностувати ядра клітин або побудувати детектор молекул тощо. Таким чином, можна буде створити спеціальний прилад для сенсорики, який би розпізнавав біологічні молекули, введені у клітини, і на монітор комп’ютера виводив дані про рух певної молекули у клітині чи організмі в цілому. Крім того, кластери срібла можна приєднати до молекули білка, ввести у клітину, − і тоді ми зможемо спостерігати за рухом білка у ній», − пояснює дівчина. Її науковий керівник також досліджує тему срібних кластерів, тому Євгенія планує разом з ним продовжити роботу над зазначеною темою.

«Особисто я у майбутньому хотіла б займатися нанотехнологіями – досить молодою галуззю біології. Сподіваюсь, що зможу здійснити певні відкриття, які будуть корисні для суспільства. Я б хотіла стати послідовником Грегора Менделя, який започаткував сучасну генетику. Він першим застосував метод математичного аналізу, тобто статистично обробив отримані дані, цим самим здійснивши прорив у біології. На жаль, сучасники Грегора Менделя не сприйняли належним чином це відкриття. За життя його розробками ніхто не цікавився. І лише після смерті вченого троє дослідників одночасно почали вивчати ті ж самі проблеми, що і він, ставши також основоположниками генетики. Звісно, я мрію, щоб мої наукові розробки отримали гідне визнання», − резюмує Євгенія Сорока.

 

Фотогалерея

foto
Різдвяна експедиція Гуцульщиною в рамках проекту «Пізнаємо Україну разом»
Всi фото more

Опитування

Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН