ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ ТАЛАНТ – ТАЛАНТ ПИСЬМЕННИКА…

prev next

Нещодавно Президія Національної академії наук України гостинно приймала учнів секції журналістики Київської Малої академії наук учнівської молоді – юних журналістів, які працювали позаштатними кореспондентами спецвипуску науково-популярної газети «Світ». Академіки, доценти, доктори наук виявилися цікавими співрозмовниками, відповіли на запитання юних дослідників та надали багато корисних порад.

Одним з видатних людей, з яким нам пощастило поспілкуватися, був Микола Григорович Жулинський – директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАНУ, доктор філологічних наук, людина, яка з перших днів роботи в аспірантурі була тісно пов’язана з Малою академією наук України.

«Для мене особливу таку радість і гордість викликає те, що сьогодні Мала академія наук набула особливого авторитету й престижності, а також вийшла на світовий науково-освітній простір, а саме – співпрацю з «ЮНЕСКО», з Європою. І це, на мою думку, велика заслуга президента Малої академії наук України Станіслава Олексійовича Довгого, а також академіка Національної академії наук України Бориса Євгеновича Патона, які приділяють велику увагу розбудові академії. – А я один з тих найближчих помічників, які стараються підіймати передусім гуманітарні науки, бо сам ближчий до літератури, мови, мистецтвознавства, фольклору та етнології. Я б особливо звернув увагу на те, що за останні роки надзвичайно піднявся рівень підготовки МАНівців до того, щоб конкурувати не тільки на загальноукраїнському рівні, а й на світовому. Це говорить про те, що Україна має велике наукове майбутнє», – розповідає Микола Григорович.

Також нас цікавило питання, чому саме «наукове майбутнє нашої нації» активно полишає Україну, їде працювати за кордон й залишається жити там. На що Микола Григорович відповів, що така тенденція існує давно, ще з радянських часів, коли ця імперія була закритою системою, а те, що відбувалося на Заході, було недосяжне, тому  ніхто не міг і мріяти про навчання за кордоном… І ось, тут раптом «відкрилася завіса», яка надає такі можливості молодому науковцю, який шукає себе,  хоче реалізуватися, здобути гарну освіту… Можливо, щоб потім повернутися до України і почати її розбудовувати, покращувати.

– Безперечно, така проблема існує і сьогодні. «Я переконаний, що наша влада повинна реагувати на це, бо тут річ не лише у молоді… А в тому, що держава втрачає найбільш продуктивну робочу силу. Виїжджає дуже багато енергійних, підготовлених молодих фахівців, які працюють на іншу економіку, на чужі держави, а Україна знесилюється, і це є дуже тривожним симптомом», – продовжує свою думку науковець.

Наступним питанням для обговорення стала тема критеріїв оцінювання наукових робіт.

–       Сьогодні є загальні критерії оцінювання наукових робіт учнів-членів МАН. Ви вважаєте їх досконалими? Чи маєте якісь власні критерії оцінювання?

–       Перш за все, у роботі мене цікавить самостійність мислення. Завжди приваблює те, що молодий науковець може вільно мислити, роздумувати над тим предметом, темою чи проблемою, яку обрав, і тоді я бачу індивідуальність, бачу особистість. А те, якого року народився той чи інший письменник, коли написано той чи інший твір і які там головні герої – мене найменше цікавить, тому що це можна зараз дізнатися з будь-якого джерела; а от чи мислить людина самостійно, чи має вона свою думку – ось головний критерій.

Уявімо, що Ви сьогодні школяр 14-16 років. Яку тему Ви обрали б для своєї науково-дослідницької роботи? 

–Той час, коли мені було 14-16 років, – це повоєнне дитинство – час, коли не вистачало педагогів, не вивчалися іноземні мові, я не бачив книжок з географії та біології, тому, чесно кажучи, відчував себе « неуком». Але якби сталося таке диво, і я міг би перекинутися у той час, мене найбільше цікавило б те, як народжується талант – талант письменника, як він розвивається, чому він з’являється. Ось ця таємниця появи унікальної особистості, яка володіє даром творити новий світ, світ художній, світ іншої реальності мене завжди цікавила. Я читав досить багато прекрасних робіт філософа Артура Шопенгауера про геніїв. Є в Івана Буніна чудове есе про Льва Толстого, де він пише про соціальний третій клас… На сьогодні є багато праць, у яких робляться спроби це зрозуміти, але ніхто не може пізнати цю таємницю.

Наша зустріч з паном Жулинським закінчилася тим, що він процитував відомого українського поета Т.Г. Шевченка:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!.. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

 

Чудової всім весни!

Ірина Кондратенко,

член секції журналістики

Київської МАН

Фотогалерея

foto
Розпочала роботу Лабораторія лідерства та фасилітаційних практик Київської МАН
Всi фото more

Опитування

Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН